Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Родіонова Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Родіонова Ю. М. Інноваційна діяльність вітчизняних підприємств з виробництва молочної продукції як фактор забезпечення конкурентних переваг [Електронний ресурс] / Ю. М. Родіонова // Університетські наукові записки. - 2007. - № 4. - С. 491-508. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2007_4_77 | ||
| 2. | 
Родіонова Ю. В. Стан систолічної функції лівого шлуночка та провідності у хворих на цукровий діабет 2 типу з хронічною серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / Ю. В. Родіонова // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2012. - № 3. - С. 89-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2012_3_21 | ||
| 3. |
Асоян І. М. Патогенетичні механізми та значення дисинхронії серця в розвитку хронічної серцевої недостатності у хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / І. М. Асоян, О. М. Годлевська, М. А. Власенко, Ю. В. Родіонова // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2015. - № 2. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2015_2_10 | ||
| 4. | 
Гільова Я. В. Роль sST2 у прогнозуванні серцево-cудинних захворювань [Електронний ресурс] / Я. В. Гільова, М. П. Копиця, Ю. В. Родіонова // Кардиология: от науки к практике. - 2019. - № 2. - С. 38-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2019_2_5 | ||
| 5. |
Копиця М. П. Клінічний випадок використання стрейн-ехокардіографії під час визначення терапевтичної тактики у хворого з гострим інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, О. В. Гончарь, Н. В. Титаренко, Ю. В. Родіонова, І. В. Полівенок // Кардиология: от науки к практике. - 2016. - № 5-6. - С. 119-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2016_5-6_15 | ||
| 6. |
Копиця М. П. Застосування нового неінвазивного методу спекл-трекінг ехокардіографії розширює можливості діагностування ураження міокарда й оцінювання його структурно-функціональних змін [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, Н. В. Титаренко, I. А. Суманова, Ю. В. Родіонова, О. В. Гончар, І. Р. Вишневська, А. В. Кобець, І. М. Кутя // Кардиология: от науки к практике. - 2018. - № 4. - С. 86-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2018_4_9 | ||
| 7. | 
Власенко М. А. Оцінка впливу диссинхронії серця на якість життя хворих з хронічною серцевою недостатністю, поєднаною з цукровим діабетом типу 2 [Електронний ресурс] / М. А. Власенко, Ю. В. Родіонова, Д. О. Лопін // Лікарська справа. - 2014. - № 7-8. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_7-8_10 Розглянуто вплив цукрового діабету типу 2 (ЦД 2) та диссинхронії серця (ДС) на пов'язану із здоров'ям якість життя (ПЗЯЖ) у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) за допомогою Міннесотського опитувальника "Якість життя із серцевою недостатністю" (MLHFQ). Встановлено негативний вплив ЦД 2 як на загальну оцінку, так і на фізичну й емоційну складові ПЗЯЖ у хворих з ХСН. ДС також негативно впливає на ПЗЯЖ як у хворих з ізольованою ХСН, так і з ХСН, поєднану з ЦД 2, однак вплив її опосередкується головним чином фізичною складовою. Виявлено ряд факторів, що спричиняють розвиток ДС у хворих досліджуваних груп, зокрема незадовільний стан компенсації вуглеводного та ліпідного обміну, активізація системного запалення. Доцільно визначати ПЗЯЖ для оптимізації терапевтичної стратегії у цих хворих. | ||
| 8. | 
Копиця М. П. Прогностична роль васкулоендотеліального фактора росту А в пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST протягом 6-місячного періоду спостереження [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, І. М. Кутя, Ю. В. Родіонова, Я. В. Гільова // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - № 2. - С. 18-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2020_2_4 Мета роботи - оцінити прогностичну роль васкулоендотеліального фактора росту А (ВЕФР-А) у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST після успішної реваскуляризації протягом 6-місячного періоду спостереження. У дослідження залучено 135 пацієнтів з ГІМ з елевацією сегмента ST - 109 (80,7 %) чоловіків і 26 (19,3 %) жінок віком у середньому (59,21 +- 8,92) року. Групу контролю становили 30 практично здорових осіб. Залученим у дослідження хворим відновлено кровоплин на рівні ТІМІ III. Концентрацію ВЕФР-А визначено імуноферментним методом. Кров для визначення рівня ВЕФР-А забирали на 5-ту - 7-му добу захворювання. Рівень ВЕФР-А у хворих основної групи становив 247,94 [107,22 - 486,50] пг/мл, в осіб контрольної групи - 80,76 [56,20 - 149,51] пг/мл (p = 0,011). Сформовано дві групи хворих: 1-ша (n = 29; 21,5 %) - пацієнти, які досягли комбінованої кінцевої точки, 2-га (n = 106) - пацієнти без серцево-судинних подій. У хворих 1-ї групи були зниженими фракція викиду лівого шлуночка (p = 0,002), кліренс креатиніну (p = 0,018), а показник діастолічної функції Е/Е - був статистично значуще (p = 0,007) вищим, ніж у пацієнтів 2-ї групи. Рівень ВЕФР-А був статистично значуще нижчим у пацієнтів 1-ї групи - 217,40 [102,54 - 473,78] пг/мл проти 311,45 [204,20 - 680,86] пг/мл у пацієнтів 2-ї групи (p = 0,046). Визначено пороговий рівень ВЕФР-А: <$E symbol Г~255,72> пг/мл (площа під ROC-кривою 0,630; 95 % довірчий інтервал 0,534 - 0,719; p = 0,0472). Концентрація біомаркера нижче від зазначеного рівня з чутливістю 72 % та специфічністю 58 % має негативне прогностичне значення протягом 6 міс після ГІМ з елевацією сегмента ST. Мультиваріантний регресійний логістичний аналіз предикторів комбінованої кінцевої точки показав, що рівень ВЕФР-А, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХCЛПНЩ) та ускладнений перебіг гострого періоду інфаркту міокарда є предикторами несприятливого перебігу хвороби (p = 0,005). Висновки: у хворих, які досягли кінцевої точки, зафіксовано статистично значуще нижчу концентрацію ВЕФР-А (p = 0,011). Зниження рівня ВЕФР-А << 255,72 пг/мл є чутливим прогностичним маркером несприятливого перебігу післяінфарктного періоду. Побудована прогностична модель розвитку несприятливих подій протягом 6 міс спостереження, до якої увійшли концентрація ВЕФР-А, ХCЛПНЩ та наявність ускладнень у гострий період хвороби, підвищує точність прогнозування переважно за рахунок поліпшення специфічності. | ||
| 9. | 
Кобець А. В. Роль спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / А. В. Кобець, М. П. Копиця, Н. В. Титаренко, Ю. В. Родіонова // Патологія. - 2021. - Т. 18, № 1. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2021_18_1_19 Во всем мире в структуре заболеваемости и смертности от неинфекционных заболеваний наиболее распространены сердечно-сосудистые (CC) заболевания, среди которых ведущую роль играет инфаркт миокарда (ИМ). Показатели усовершенствованной современной перспективной ультразвуковой методики - спекл-трекинг эхокардиографии - важны в детекции и оценке CC заболеваний. Изменение значений этих маркеров может показать ишемию, гипертрофию, дистрофию и инфильтрацию миокарда, тяжелые системные заболевания, а также оценить кардиотоксическое влияние препаратов и др. Эта современная технология визуализации существенно дополняет и улучшает диагностические возможности трансторакальной эхокардиографии, позволяет оценить эффективность работы миокарда во всех трех плоскостях (продольной, циркулярной и радиальной), в которых осуществляется движение миокарда как в целом, так и в каждом его сегменте в течение сердечного цикла, определить объем поражения миокарда, дифференцировать субэндокардиальный и трансмуральный ИМ, дифференцировать жизнеспособные и фиброзированные участки миокарда. По результатам исследований, это подтверждается данными магнитной резонансной томографии. Кроме того, этот метод помогает выявить и оценить механическую диссинхронию, а также прогнозировать риск развития патологического ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и угрожающих жизни неблагоприятных CC событий (аритмий, появления или нарастания сердечной недостаточности, повторного ИМ, развития инсульта, смерти и др.), что актуально и важно в диагностике острого ИМ для выявления больных высокого риска. Наиболее изученные показатели этой методики - продольный, циркулярный и радиальный стрейн ЛЖ, механическая дисперсия и постсистолическое укорочение. Показатели этой методики значительно дополняют другие маркеры трансторакальной эхокардиографии для стратификации риска развития CC осложнений, например фракции выброса ЛЖ. Ценность маркеров спекл-трекинг эхокардиографии продемонстрирована и изолированно, и при их комбинированном использовании. | ||
| 10. | 
Копиця М. П. Ефективність диференційованого підходу при виборі подвійної антитромбоцитарної терапії залежно від поліморфізму G634C гена ВЕФРA при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, І. М. Кутя, Я. В. Гільова, Ю. В. Родіонова, Л. Л. Петеньова // Український терапевтичний журнал. - 2020. - № 4. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2020_4_4 Мета досліження - оцінити ефективність диференційованого підходу за вибору подвійної антитромбоцитарної терапії залежно від поліморфізму G634C (rs 2010963) гена васкулоендотеліального фактора росту A за гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST. У дослідження було залучено 135 пацієнтів. До групи контролю увійшли 30 практично здорових осіб. Первинне черезшкірне коронарне втручання з використанням bare-metal coronary stent проведено 109 пацієнтам, 26 попередньо виконано системний тромболізис. Усім хворим відновлено коронарний кровоток на рівні TIMI III. Вміст васкулоендотеліального фактора росту A (ВЕФР-A) визначали у першу добу захворювання та через 6 міс за допомогою імуноферментного методу. Хворих було розподілено па дві групи залежно від призначеної подвійної антитромбоцитарної терапії: ацетилсаліцилова кислота в дозі 100 мг один раз на добу та клопідогрель у дозі 75 мг один раз на добу або тикагрелор у дозі 90 мг двічі на добу. Через 6 міс спостереження оцінювали комбіновану кінцеву точку (серцево-судинна смерть, повторний інфаркт міокарда, виникнення/прогресування серцевої недостатності, яка потребувала госпіталізації). Виділено дві групи залежно від поліморфізму G634C (rs 2010963) гена ВЕФР-A: 1-ша група (n = 70) - GG, 2-га група (n = 65) - GC + CC. Хворі з поліморфізмом GC + CC частіше досягали комбінованої кінцевої точки, ніж особи з генотипом GG, і відповідно 20 (30 %) і 9 (12,8 %) пацієнтів (p = 0,005). Серед пацієнтів з генотипом GG, які одержували тикагрелор, кількість несприятливих подій становила 4 (10,8 %), а серед тих, котрі приймали клопідогрель, - 5 (15,2 %), статистично значущої різниці не виявлено (p = 0,588). У групі генотипів GC + CC серед пацієнтів, які одержували тикагрелор, зафіксовано статистично значущо менше кінцевих точок, ніж серед осіб, які приймали клопідогрель, - 6 (15,4 %) та 14 (51,8 %) відповідно (p = 0,005). Висновки: проведення подвійної антитромбоцитарної терапії протягом 6 міс з використанням тикагрелору в групі з поліморфізмом GC + CC знизило розвиток несприятливих серцево-судинних подій з 51,8 до 15,4 % (p = 0,002). Не встановлено відмінностей у впливі тикагрелору у порівнянні з клопідогрелем на виникнення несприятливих подій у носіїв алеля GG поліморфного G634C (rs 2010963) гена ВЕФР-A. | ||
| 11. |
Копиця М. П. Роль мієлопероксидази як діагностичного та прогностичного фактора при серцево-судинній патології (гострому коронарному синдромі) [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, Ю. В. Родіонова, Н. В. Титаренко, І. М. Кутя, Я. В. Гільова // Патологія. - 2021. - Т. 18, № 2. - С. 229-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2021_18_2_16 Мієлопероксидаза - один із ключових ферментів, що бере участь в окислювальному стресі та запаленні. Його підвищені рівні визначають у широкому діапазоні при гострих і хронічних формах cерцево-судинних захворювань. Запалення призводить до вивільнення ензиму з лейкоцитів із формуванням таких продуктів, як гіпохлоритна кислота, негативно впливаючи на білки-мішені. Суперечливі наукові дані щодо прогностичної ролі цього біомаркера під час захворювання органів кровообігу породжують науковий інтерес, актуалізують дослідження в цьому напрямі. Мета роботи - аналіз відомостей фахової літератури щодо мієлопероксидази та можливості її клінічного використання для діагностики та стратифікації ризику пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Пошук та узагальнення відомостей провідних фахових джерел, що індексуються наукометричними базами PubMed, Scopus, Web of Science. Результати досліджень свідчать, що мієлопероксидаза активно залучена в патофізіологію серцево-судинних захворювань через участь у запаленні, окислювальному стресі, надмірному утворенні проатерогенних ліпопротеїнів, зміні активності оксиду азоту, ендотеліальній дисфункції, а також через вплив на нестабільність атеросклеротичних бляшок. У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, включаючи ішемічну хворобу серця, концентрація цього протеїну збільшена та часто пов'язана з поганим прогнозом, зокрема з підвищеним ризиком смертності. Метаболіти мієлопероксидази часто є чинниками, що зумовлюють пошкодження клітин в умовах ішемії. Розглянуто взаємозв'язок ензиму з розвитком рестенозу, ефективністю реваскуляризації після черезшкірного коронарного втручання. Висновки: відомості, що наводимо, здебільшого визначають мієлопероксидазу як вагомий маркер прогнозування віддалених результатів спостереження та розвитку серйозних несприятливих серцево-судинних подій, смертності в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Незважаючи на успіхи в вивченні комплексних ефектів мієлопероксидази, привертає увагу суперечливість результатів, що зумовлює необхідність наступних досліджень для з'ясування повного клінічного потенціалу мієлопероксидази у пацієнтів із серцево-судинною патологією. | ||
| 12. |
Титаренко Н. В. Оцінка повздовжньої деформації лівого шлуночка і її зміни при інфаркті міокарда та ішемічній хворобі серця з обструктивним ураженням коронарних артерій [Електронний ресурс] / Н. В. Титаренко, М. П. Копиця, Ю. В. Родіонова, А. В. Кобець // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - № 2. - С. 5-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2021_2_3 Наведено дані щодо ролі нового методу ультразвукової діагностики "спекл-трекінг ехокардіографії" в діагностиці інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця (ІХС) з обструктивним ураженням коронарних артерій, описано переваги показника глобальної повздовжньої деформації (ГПД) порівняно з ехокардіографічними показниками глобальної систолічної та сегментарної систолічної функції. Цінність вимірювання ГПД при ІХС полягає в кількісному виявленні порушень регіонарної скоротливості, коли фракція викиду лівого шлуночка є в межах нормальних значень і візуальна оцінка не виявляє порушень регіонарної скоротливості. При інфаркті міокарда без елевації сегмента ST вимірювання ГПД може допомогти у відборі пацієнтів, які потребують негайної реперфузійної терапії. При ІХС ГПД може доповнити традиційну оцінку руху стінок, замінити необхідність додаткового неінвазивного тестування для деяких пацієнтів із субоптимальними тестами напруження. Описані межі норми ГПД для різних виробників ультразвукових сканерів, технічні характеристики для правильного отримання значення параметра ГПД. Значення ГПД поступово знижується при м'якій, помірній та тяжкій формах ІХС, та є найнижчим у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST. Описано можливості виявлення басейну ураженої коронарної артерії за допомогою амплітуди сегментарної повздовжньої деформації та діаграми "бичаче око" при ізольованому ураженні однієї з коронарних артерій. Проведено аналіз кривих деформації, представлено характеристики кривої деформації в нормі та при ішемії. Ймовірними ознаками ішемії є феномени раннього систолічного подовження і постсистолічного укорочення на кривих повздовжньої деформації. Описано умови, за яких постсистолічне укорочення на кривій деформації є патологічним. | ||
| 13. |
Копиця М. П. Причини та фактори ризику розвитку рестенозу стента у хворих після черезшкірних коронарних втручань [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, І. М. Кутя, Ю. В. Родіонова, Я. В. Гільова, Н. В. Титаренко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - № 3-4. - С. 26-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2022_3-4_5 | ||
| 14. | 
Копиця М. П. Зв’язок ST2 з результатом реваскуляризації та розвитком серцевої недостатності у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST [Електронний ресурс] / М. П. Копиця, Я. В. Гільова, І. М. Кутя, Ю. В. Родіонова, Л. Л. Петєньова // Український кардіологічний журнал. - 2023. - Т. 30, № 1-2. - С. 20-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2023_30_1-2_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |